Інтерактивний семінар "Формування логіко-математичної компетентності дошкільників"

 Формування логіко-математичної компетентності дошкільників.

Мета: підвищення рівня поінформованості учасників шодо формування логіко-математичної компетентності дошкільників відповідно до базового компоненту 2021 року 

Хід заходу.

Заступник директора Краснощокова Н.Г. порівняла викладання БКДО 2012 з БКДО

 2021.

Вихователь-методист Мінаєва В.С. доповіла як творча наука розвиває творчі задатки.

ТВОРЧА НАУКА РОЗВИВАЄ ТВОРЧІ ЗАДАТКИ ДОШКІЛЬНИКІВ
 
Виступ вихователя-методиста МІНАЄВОЇ В.С. на семінарі «Формування логіко-математичної компетентності дошкільників»17 лютого 221 року
 
Математичні здібності — це не вроджений дар! Їх потрібно розвивати з раннього дитинства. Але так, щоб навчання не було нудним, а математика викликала в дітей живий інтерес. Досягти цього ви зможете, поєднавши математичні завдання з грою.
Математичне розвиток дітей дошкільного віку здійснюється як в результаті придбання дитиною знань у повсякденному житті (перш за все в результаті спілкування з дорослими), так і шляхом цілеспрямованого навчання на заняттях з формування елементарних математичних знань.
У процесі навчання в дітей розвивається здатність точніше й повніше сприймати навколишній світ, виділяти ознаки предметів і явищ, розкривати їхні зв'язки, помічати властивості, інтерпретувати спостережуване; формуються розумові дії, прийоми розумової діяльності, створюються внутрішні умови для переходу до нових форм пам'яті, мислення і уяви.
Відомо, що математика - це потужний фактор інтелектуального розвитку дитини, формування її пізнавальних і творчих здібностей. Від ефективності математичного розвитку дитини в дошкільному віці залежить успішність навчання математиці в початковій школі.
Чому ж багатьом дітям так важко дається математика не тільки в початковій школі, але вже зараз, в період підготовки до навчальної діяльності?
У сучасних навчальних програмах початкової школи важливе значення надається логічної складової.
Розвиток логічного мислення дитини має на увазі формування логічних прийомів розумової діяльності, а також вміння розуміти і простежувати причинно-наслідкові зв'язки явищ і вміння вибудовувати найпростіші висновки на основі причинно-наслідкового зв'язку.
Багато батьків вважають, що головне при підготовці до школи - це ознайомити дитину з цифрами і навчити їх писати, рахувати, складати і віднімати (на ділі це зазвичай виливається в спробу вивчити напам'ять результати додавання і віднімання в межах 10).
Однак при навчанні математики ці вміння дуже недовго виручають дитину на уроках математики. Запас завчених знань закінчується дуже швидко (через місяць-два), і несформованість власного вміння продуктивно мислити (тобто самостійно виконувати зазначені вище розумові дії на математичному утриманні) дуже швидко призводить до появи "проблем з математикою".
У той же час дитина з розвиненим логічним мисленням завжди має більше шансів бути успішною в математиці, навіть якщо вона не була заздалегідь навчена елементам шкільної програми (рахунку, обчислень і т.п.).
Шкільна програма побудована таким чином, що вже на перших уроках дитина повинна використовувати вміння порівнювати, класифікувати, аналізувати і узагальнювати результати своєї діяльності.
Тренування логічного мислення
Логічне мислення формується на основі образного, є вищою стадією розвитку дитячого мислення.
Досягнення цієї стадії - діяльний і складний процес, тому що повноцінний розвиток логічного мислення вимагає не лише високої активності розумової діяльності, але і узагальнених знань про загальні і істотні ознаки предметів і явищ дійсності, які закріплені в словах.
Приблизно до 14 років дитина досягає стадії формально-логічних операцій, коли її мислення набуває риси, характерні для розумової діяльності дорослих. Однак, починати розвиток логічного мислення слід в дошкільному дитинстві. Так, наприклад, в 5-7 років дитина вже в змозі опанувати на елементарному рівні такими прийомами логічного мислення, як порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація і змістове співвідношення. На перших етапах формування цих прийомів має здійснюватися з опорою на наочний, конкретний матеріал і як би з участю наочно-образного мислення.
Однак не слід думати, що розвинене логічне мислення - це природний дар, з наявністю або відсутністю якого слід змиритися. Існує велика кількість досліджень, які підтверджують, що розвитком логічного мислення можна і потрібно займатися (навіть у тих випадках, коли природні задатки дитини в цій області вельми скромні). Перш за все розберемося в тому, з чого складається логічне мислення.
Як навчити дитину порівнювати
Порівняння - це прийом, спрямований на встановлення ознак схожості і відмінності між предметами і явищами.
До 5-6 років дитина зазвичай вже вміє порівнювати різні предмети між собою, але робить це, як правило, на основі всього декількох ознак (наприклад, кольору, форми, величини і деяких інших). Крім того, виділення цих ознак часто носить випадковий характер і не оперується на різнобічний аналіз об'єкта.
У ході навчання прийому порівнювання дитина повинна оволодіти такими вміннями:
1. Виділяти ознаки (властивості) об'єкта на основі співставлення його з іншим об'єктом.
Діти 6 років звичайно виділяють у предметі всього дві-три властивості, в той час як їх безліч. Щоб дитина змогла побачити ці безліч властивостей, вона повина навчитися аналізувати предмет з різних сторін, зіставляти цей предмет з іншим предметом, що володіє іншими властивостями. Заздалегідь підбираючи предмети для порівняння, можна поступово навчити дитину бачити в них такі якості, які раніше були від неї приховані. Разом з тим, добре оволодіти цим умінням - значить навчитися, не тільки виділяти властивості предмета, але й називати їх.
2. Визначати спільні та відмінні ознаки (властивості) порівнюваних об'єктів.
Коли дитина навчилася виділяти властивості, порівнювати один предмет з іншим, слід почати формування вміння визначати спільні та відмінні ознаки предметів. У першу чергу потрібно навчити вмінню проводити порівняльний аналіз виділених властивостей і знаходити їх відмінності. Потім слід перейти до загальних властивостей. При цьому спочатку важливо навчити дитину бачити загальні властивості у двох предметів, а потім у кількох.
3. Відрізняти суттєві і несуттєві ознаки (властивості) об'єкта.
Можна спробувати показати на простих прикладах, як співвідносяться між собою поняття "загальна" ознака і "істотна" ознака.Важливо звернути увагу дитини на те, що "загальна" ознака не завжди є "істотною", але "істотна" - завжди "загальною". Наприклад, покажіть дитині два предмети, де "загальною", але "неактуальною" ознакою у них є колір , а "загальною" і "істотною" - форма.  Вміння знаходити суттєві ознаки об'єкта є однією з важливих передумов оволодіння прийомом узагальнення.
Що означає "бути уважним"
Щоб "бути уважним", потрібно мати добре розвинені властивості уваги .
Концентрованість - це ступінь зосередженості на одному і тому ж предметі, об'єкті діяльності.
Стійкість - це характеристика уваги в часі. Вона визначається тривалістю збереження уваги на одному і тому ж об'єкті або однієї і тієї ж задачі.
Обсяг уваги - це кількість об'єктів, яку людина здатна сприйняти, охопити при одномоментному пред'явленні. До 6-7 років дитина може з достатньою деталізацією сприймати одночасно до 3 предметів.
Розподіляється - це властивість уваги, що виявляється в процесі діяльності, що вимагає виконання не одного, а, принаймні, двох різних дій одночасно, наприклад, слухати вчителя і одночасно письмово фіксувати якісь фрагменти пояснення.
Переключення уваги - це швидкість переміщення фокусу уваги з одного об'єкта на інший, переходу від одного виду діяльності до іншого. Такий перехід завжди пов'язаний з вольовим зусиллям. Чим вище ступінь концентрації уваги на одній діяльності, тим важче перемкнутися на іншу.
 Розвиток інтелекту дитини
Інтелект - це своєрідний спосіб мислення, унікальний і винятковий для кожної людини.
Він визначається здатністю зосереджуватися на пізнавальному завданні, умінням гнучко переключатися, порівнювати, швидко встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити висновки і т.д.
Розвиток інтелекту, психологічний комфорт, в процесі розумової діяльності, і почуття щастя у дитини дуже тісно пов'язані між собою.
У віці 5-7 років слід розвивати в дитини здатність
1. Тривало утримувати інтенсивну увагу на одному і тому ж об'єкті або на одній і тій же задачі (стійкість і сконцентрованість уваги).   
Стійкість уваги істотно підвищується, якщо дитина активно взаємодіє з об'єктом, наприклад, розглядає його і вивчає, а не просто дивиться. При високій концентрації уваги дитина помічає в предметах і явищах значно більше, ніж при звичайному стані свідомості.
2. Швидко перемикати уваги з одного об'єкта на інший, переходити з одного виду діяльності на інший (переключення уваги).
3. Підпорядковувати свою увагу свідомо поставленої мети і вимогам діяльності (довільність уваги). Саме завдяки розвитку довільної уваги дитини стає здатною активно, вибірково "витягувати" з пам'яті потрібну їй інформацію, виділяти головне, істотне, приймати правильні рішення.
4. Помічати в предметах і явищах малопомітні, але істотні особливості (спостережливість).
Спостережливість - один з важливих компонентів інтелекту людини. Першою відмітною особливістю спостережливості є те, що вона виявляється в результаті внутрішньої розумової активності, коли людина намагається пізнати, вивчити об'єкт за власною ініціативою, а не за вказівкою ззовні. Друга особливість - спостережливість тісно пов'язана з пам'яттю і мисленням.
Розвивалки на ходу
1. Перераховуємо разом з дитиною все, чим  користуємося в повсякденному житті: скільки стільців стоїть біля обіднього столу, скільки іграшок на верхній полиці, скільки дітей у групі, скільки вікон, сходинок, олівців.
Вимірюємо різні речі своїми долоньками або ступнями. Пам'ятаєте мультик про 38 папуг - відмінний привід переглянути його і перевірити скільки долоньок "поміститься" в улюбленому дивані, килимку, підвіконню.
2. Наклеюємо цифри від 0 до 10 на порожні контейнери. Збираємо    різноманітні предмети: одну маленьку машинку чи ляльку, два великі гудзики, три намистини, чотири горіха, п'ять прищіпок. 
3. Полювання на геометричні фігури. Треба знайти що-небудь схоже на коло, квадрат або прямокутник. 
 4. Розкласти на столі різні предмети особливим чином. Попросити малюка повторити цю композицію. 
5. Гра «Магазин»
Ці нескладні завдання можуть запропонувати дітям батьки в домашніх умовах, під час прогулянок, по дорозі в дитячий садок.
Прийоми розумових дій, які допомагають посилити ефективність використання логіко-конструктивних завдань
Сериації  - побудова упорядкованих зростаючих або спадаючих рядів за обраною ознакою.
Класичний приклад сериації: матрьошки, пірамідки, вкладні мисочки.
Сериації можна організувати за розміром, по довжині, по висоті, по ширині
Аналіз - виділення властивостей об'єкта, або виділення об'єкта з групи, або виділення групи об'єктів за певною ознакою.
Наприклад, задана ознака: "Знайти всі кислі".
Спочатку у кожного об'єкта перевіряється наявність або відсутність цієї ознаки, а потім вони виділяються і об'єднуються в групу за ознакою "кислі".
Синтез - поєднання різних елементів (ознак, властивостей) в єдине ціле. Наприклад:
Завдання: "Визнач, яка з фігур в цьому наборі зайва. (Квадрат.) Поясни чому. (Всі інші - кола.)"
Діяльністю, що активно формує синтез, є конструювання
Для конструювання використовуються будь-які мозаїки, конструктори, кубики, розрізні картинки, відповідні цьому віку і ті, що викликають у дитини бажання возитися з ними.
Дорослий грає роль ненав'язливого помічника, його мета - сприяти доведенню роботи до кінця, тобто до отримання задуманого чи необхідного цілого об'єкта.
Порівняння - логічний прийом розумових дій, що вимагає виявлення подібності та відмінності між ознаками об'єкта (предмета, явища, групи предметів).
Рекомендується спочатку вчити дитину порівнювати два об'єкти, потім групи об'єктів. Маленькій дитині легше спочатку знайти ознаки відмінності об'єктів, потім - ознаки їхньої подібності.
Наприклад:
Завдання: "Знайди фігуру схожу на яблуко".
Дитині по черзі пропонується розглянути кожне зображення яблука. Вона підбирає схожу фігуру, вибираючи підставу для порівняння: колір, форма. "Яку фігурку можна назвати схожою на обидва яблука? (Круги. Вони схожі на яблука формою.)"
Показником сформованості прийому порівняння буде вміння дитини самостійно застосовувати його в діяльності без спеціальних вказівок дорослого на ознаки, за якими треба порівнювати об'єкти.
Класифікація - поділ множини на групи за будь-якою ознакою, яку називають підставою класифікації
Класифікацію з дітьми дошкільного віку можна проводити:
- За назвою (чашки і тарілки, черепашки і камінці, кеглі та м'ячики і т. д.);
- За розміром (в одну групу великі м'ячі, в іншу - маленькі, в одну коробку довгі олівці, в іншу - короткі і т. д.);
- За кольором (у цю коробку червоні гудзики, в цю - зелені);
- За формою (у цю коробку квадрати, а в цю - круги; в цю коробку - кубики, в цю - цеглинки);
- За іншими ознаками нематематичного характеру: що можна і що не можна їсти; хто літає, хто бігає, хто плаває, хто живе в будинку і хто в лісі; що буває влітку і що взимку; що росте на городі і що в лісі і т. д.
Всі перераховані вище приклади - це класифікації по заданій ознакі: дорослий повідомляє її дитині, а дитина виконує поділ.
В іншому випадку класифікація виконується по підставі, визначеній дитиною самостійно. Тут дорослий задає кількість груп, на які слід розділити безліч предметів (об'єктів), а дитина самостійно шукає відповідну основу. 
 Узагальнення - це оформлення в словесній (вербальній) формі результатів процесу порівняння
Узагальнення формується в дошкільному віці як виділення і фіксація загальної ознаки двох або більше об'єктів.
Узагальнення добре розуміється дитиною, якщо є результатом діяльності, виробленої нею самостійно, наприклад класифікації: ці всі - великі, ці всі - маленькі; ці всі - червоні, ці всі - сині; ці всі - літають, ці всі - бігають і ін
При формулюванні узагальнення слід допомагати дитині правильно його побудувати, вжити потрібні терміни і словесні обороти.
Наприклад:
Завдання: "Одна з цих фігур зайва. Знайди її. (Постать 4.)"
Дітям цього віку незнайоме поняття опуклості, але вони зазвичай завжди вказують на цю постать. Пояснювати вони можуть так: "У неї кут пішов всередину". Таке пояснення цілком підходить. "Чим схожі всі інші фігури? (У них 4 кута, це чотирикутники.)".

Вихователь Сєргєєва Я.С., розповіла як навчити дітей помічати геометричні фігури в навколишньому середовищі

 

 ВИВЧАЄМО ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ.

Мета:

Знайомити дітей з геометричними фігурами можна вже з найменшого віку. Ми підібрали для вас найбільш повну добірку ігор з якими дитина не просто вивчить геометричні фігури, а і розвине просторове мислення та логіку.

 

Ігри з дерев’яними фігурками.

В магазинах існує велика кількість комплектів з геометричними фігурами, як пластмасових так і дерев’яних. В деяких присутні лише основні форми (коло, квадрат, трикутник, прямокутник), а в деяких і додаткові, складніші (ромб, трапеція, паралелограм…) Краще брати комплекти ігор, де однотипних фігур за кольором і за формою декілька – це дає можливість вигадувати більшу кількість ігор.

Маючи всього лише комплект фігур де є 6 типів фігур, які представлені 5-ма різними кольорами, можна грати в такі ігри:

1. Знайди фігуру. Завдання для тих, хто починає знайомитися з геометричними фігурами. Із запропонованих фігур знайти зазначену (для різного віку і рівня розвитку кількість фігур різна).

2. Знайди однакові фігури. Гра з парними геометричними фігурами. Спочатку це повинні бути по дві пари різних фігур однакового кольору. Після того, як дитина навчиться добре впізнавати фігури, гру можна ускладнити, запропонувавши знайти однакові фігури, але різного кольору.

3. Що змінилося. Пропонується кілька фігур (в залежності від віку дитини), наприклад, коло і квадрат (для 2-2,5 років). Потім одну фігуру замінюємо, наприклад коло замінюємо квадратом і питаємо: “Що змінилося?”. Щоб ще полегшити завдання, можна взагалі прибрати одну фігуру. На першому етапі краще, якщо фігури будуть однакового кольору. У міру дорослішання дитини пропонуємо більшу кількість фігур, а також фігури різних кольорів. Наприклад: синє коло, жовтий квадрат – замінюємо синє коло на жовте коло або жовтий квадрат на трикутник.

4. Логічні ряди. Назви відсутню фігуру. На двох різних полях пропонуємо кілька геометричних фігур, але на одному на одну фігуру менше. На першому етапі нехай фігури розташовуються в однаковій послідовності і їх буде мало. У міру розвитку малюка, послідовність міняємо на хаотичну, а фігур може бути більше.

5. Логічні ряди. Продовж ряд. Це завдання підійде для діток від 3 років. Тут вони підсумовують ті знання, які отримали раніше і готові застосовувати. В ряд в два цикла вибудовуємо фігури, пропускаючи одну останню. Просимо дитину допомогти знайти потрібну фігуру. Наприклад: коло, квадрат, трикутник, коло?

6. На який предмет схожа? Ця вправа допоможе розвинути образне мислення. Запропонуйте малюкові пофантазувати і назвати предмети, які максимально наближені за формою до цієї фігури. Намалюйте їх і виріжте. Наприклад: квадрат – вікно або екран телевізора; коло – сонечко, круглий акваріум, м’яч, повітряна кулька; трикутник – ковпак, косинка, пірамідка.

7. Склади предмет з фігур за зразком. Така гра допоможе розвинути увагу, логічне і творче мислення. Запропонуйте дитині кілька предметів, зроблених з геометричних фігур. Нехай вона повторить за вашим зразком. Для дітей молодшого віку вибирайте найпростіші предмети. (Наприклад, будиночок може бути тільки з двох частин – квадрата і трикутника)

8. Гра «Чарівний мішечок» добре знайома дошкільнятам. У мішечку знаходяться різні геометричні фігури. Дитина обстежує їх, обмацує і називає фігуру яку хоче показати. Ускладнити завдання можна, якщо ведучий дає завдання знайти в мішечку якусь конкретну фігуру. При цьому дитина послідовно обстежує кілька фігур, поки не знайде потрібну. Цей варіант завдання виконується повільніше. Тому доцільно, щоб чарівний мішечок був у кожної дитини.

9. Гра «Знайди предмет такої ж форми»
Дорослий показує дитині одну з фігур, наприклад, коло. Дитина повинна назвати предмет такої ж форми.

Ще одна проста у використанні, але дуже ефективна, яскрава гра – “Геометрична Абетка”,  граючись якою, можна не тільки вивчити фігури, але і кольори, а також вдосконалити увагу, пам’ять, розвивати  мислення і фантазію, отримати навички конструювання!

·       у грі деталі кріпляться за допомогою липучок, що неодмінно сподобається діткам вже з 6 місяців.

·       в ній два поля для гри, одне з яких повністю заламіноване і пролитий сік чи вода не зашкодять грі. Інше поле з фетрової тканини, на яке можна кріпити фігури, з яких не складно зробити потяг, будинок, дерево, машину і багато різних зображень.

·       з цією грою малюки можуть познайомитись не тільки з фігурами, а й з кольорами та навчитись рахувати.

Чудове відкриття серед розвиваючих ігор!

Сапачьова О.Г., поділилася своїм опитом як з дітьми вивчати числа  і цифри

 

   

 ЯК ВИВЧИТИ З ДИТИНОЮ ЧИСЛА ТА ЦИФРИ

Поради практиків і науковців щодо організації освітнього процесу / Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі 
Навчити дошкільника розрізняти числа й цифри, розставляти їх у правильному порядку та рахувати до десяти — важливий етап підготовки дитини до школи. Як же зробити процес навчання легким і цікавим? Аби числа та цифри стали для дитини предметом захопливої гри, а не складним та нудним завданням, пропонуємо скористатися нашими порадами
З    числами діти ознайомлюються доволі рано. Батьки вчать малюка показувати на пальчиках кількість років навіть тоді, коли він ще не вміє розмовляти. Згодом діти чують від батьків: «Куплю тобі лише одну іграшку, морозиво, м’ячик», і практично усвідомлюють значення слова «один». Дошкільники легко засвоюють поняття «два»: «У тебе дві брови, двоє очей, два вуха, дві руки та дві ноги». А поняття «один, два, три» закріплюються проханням: «Дай мені один кубик і два олівці». Пізніше батьки пропонують дитині: «Порахуймо, скільки в тебе пальчиків/цукерок/іграшок; скільки сходинок ми пройшли/дерев проминули; постав на стіл стільки чашок, скільки у тебе друзів» тощо. 
Дітям подобається лічити разом з дорослими як справжні, так і намальовані предмети. Та коли дошкільникам пропонують полічити щось самостійно, це не завжди вдається — то цифра якась загубиться, то порядок порушиться. Тож не варто поспішати давати дитині подібні завдання для самостійного виконання, аж поки у неї не сформується міцна навичка лічби. 
Ознайомлювати дітей з числами і навчати лічбі слід поступово, щоразу збільшуючи число на один. Спершу слід навчити дитину рахувати до п’яти, оперуючи різними множинами предметів чи картинок, а потім — до десяти. Щоразу, ознайомлюючи дітей з новим числом, слід вивчати й відповідну цифру. Знання цифр як зорових образів відповідних чисел убезпечить дітей від помилок. 
Аби діти ліпше засвоїли числа та цифри, слід використовувати різнотипні завдання та вправи. Вони допоможуть урізноманітнити навчальний процес і зацікавити дошкільників. 
Ознайоміть із цифрами
Якщо викликати у дитини інтерес, то і процес навчання приноситиме радість. Дошкільнику буде простіше й цікавіше вивчати цифри, якщо він розумітиме їхнє призначення. Тож вихователеві доцільно розповісти про те, яким було життя людей, коли ще не було цифр. Відтак можна запропонувати дітям самим придумати подібну історію. 

Розповідь, приміром, може бути такою. «Колись давно, коли люди ще не вигадали цифр, вони позначали кількість, відстань чи час за допомогою різних предметів: пір’їнок, ліній на піску, зарубок на дереві. Бувало, зловить рибалка дев’ять риб, а щоб показати, скільки їх, візьме у руку дев’ять паличок і піде розповідати про свій улов. Або хоче розповісти, що за вісім кроків від його будинку — струмок. Тож кладе у кишеню вісім камінчиків. Отак несе рибалка повні кишені паличок і камінців, та й ненароком сплутає, які що позначають… А сучасним людям не потрібно носити з собою стільки дрібничок, адже вони знають цифри та числа, можуть легко позначити найрізноманітніші величини.

Окрім цього, можна повісити у дитячому куточку метрову смужку, розділену на 10 рівних частин. На кожній частині смужки різними кольорами написати цифри від нуля до дев’яти. За допомогою цієї смужки можна навчати дошкільника співвідносити кількість предметів з відповідною цифрою: «У нас є 3 апельсини — покажи число 3 на смужці». Такі прості вправи допоможуть дитині ліпше зрозуміти, що люди придумали цифри, аби позначати кількість предметів. Цифри і числа пов’язані між собою, як букви і звуки, проте одні позначають кількість предметів, а другі — звуки. 
Щоб зацікавити дитину, можна також запропонувати їй розгадати ребус із цифрами чи вивчити про них кумедний вірш. У Додатку подані авторські вірші, якими можна скористатися під час занять. 

Ребуси можуть бути такими:  р 1 а, г 1 а, гор 1 а; оби 2 , до Різ 2, пі 2 л; ві 3 на, 3 тон, 3 зуб, 3 вога; При 5; 7 я, ві 7.

Закріпіть порядок чисел
Цілком природно, що під час вивчення цифр у дітей може виникнути запитання: «Чому цифри стоять саме в такому порядку?». Тож вихователь має розповісти дошкільникам, як утворилися числа, які ці цифри позначають. Для цього варто скористатися вирізаними з паперу фігурками — кружечками, квадратами чи трикутниками. Слід покласти перед дитиною один кружечок, а поруч — цифру 1. Під першим знову покласти один кружечок, а поряд з ним ще один — маємо два. Так само слід викласти інші числа. У такий спосіб варто звертати увагу дитини на те, що кожне наступне число на одиницю більше від попереднього. А отже, числа стоять у певному порядку, який не можна порушувати. Окрім цього, діти мають зрозуміти, що цей порядок демонструє збільшення. А щоб їм легше було це усвідомити, можна порівняти збільшення у числовому ряду зі зростанням дитини: «Ось так ти ріс рік за роком», «Ось так набирав вагу», «Ось так ти йшов крок за кроком». 

Щоразу перед початком заняття варто вправляти дитину в лічбі від 1 до 10. Це допоможе їй виявити, де саме вона помиляється і що варто повторити.

Аби закріпити знання про порядок чисел, слід систематично пропонувати дітям різноманітні завдання, зокрема: 
·      визначати, яке число стоїть першим — 7 чи 8, 4 чи 3;
·      вставляти пропущені числа у ряд, приміром 2, 3…5, 6;
·      з’єднувати лініями у правильному порядку числа, що написані на аркуші у довільному порядку тощо. 
Перетворіть навчання на гру
Допомогти дитині вивчити правильний порядок чисел можна за допомогою ігрової діяльності. Для цього запропонуйте їй зіграти у такі ігри, як-от: 
·      «Числа заблукали» — дитина має розставити числа у правильному порядку і при цьому назвати та показати їх на смужці з числами. Можна також скористатися варіацією цієї гри й запропонувати дошкільнику перевірити, чи правильно рахує, скажімо, Вінні-Пух, який «ненавмисно» то пропускає якісь числа, то міняє їх місцями. 
·      «Лічи далі» — вихователь називає якесь число, приміром 3, і обирає дитину, яка має продовжити рахунок. Для старших дошкільників гру можна ускладнити, наприклад запропонувати лічити у зворотному порядку. 
·      «Стань на місце!» — кожна дитина отримує картку з цифрою. Відтак учасники гри шикуються у порядку лічби. Кожен має назвати своїх «сусідів» чи сусідів іншого учасника. 
Можна виставити перед дитиною в ряд машинки або їх різнокольорові зображення й запропонувати їй відповісти на запитання: «Якого кольору сьома машинка?» або «Котрою у ряду стоїть синя машинка?» і завдання поставити, наприклад, зелену машинку другою чи сьомою. Щоб вивчити числовий ряд і навчитися впорядковувати числа, слід їх порівнювати: «Один слоник випив 6 відер води, а другий — 4. Хто більше?» 
Можна також поєднати вивчення цифр з творчою діяльністю. Скажімо, разом з дитиною намалювати дерево з гілками, біля кожної з яких написати певну цифру. Відтак запропонувати дитині намалювати потрібну кількість листочків на кожній гілочці. 
Дітям також подобається гра «Склади квітку». Їм пропонують елементи квітки — серединки, вписана в яких цифра вказує, скільки потрібно покласти до неї пелюсток тощо. 

Дитину, яка вміє лічити до десяти, слід навчити робити це в зворотному порядку. Варто показати, що тепер числа зменшуються на одиницю: «Ось так ти з’їдаєш кашу ложка за ложкою», «Ось так зменшується кількість днів до вихідних» тощо.

Ознайоміть зі складом числа
Ознайомлювати дітей зі складом числа на перших порах слід за допомогою предметів чи іграшок: «Постав 6 машинок у два ряди по-різному. Скількома способами це можна зробити? А скількома способами можна розставити 2 машинки?» Згодом можна використовувати кружечки, у яких один бік, приміром, синій, а другий — рожевий. За допомогою таких кружечків зручно показувати склад чисел. 

Покладіть на стіл, наприклад, сім кружечків і позначте їх цифрою 7. Відтак переверніть один з кружечків на рожевий бік, а шість інших залишіть синіми. Запропонуйте дитині викласти цю комбінацію цифрами і зробити висновок: «Отже, 7 — це 1 та 6» тощо.

Ефективною є також робота з цифровими будиночками. Під час вправ з ними дитина має вписувати числа у віконця намальованого будиночка — одне навпроти другого. Так, приміром, у будиночку під № 6 слід зробити такі записи — 1 і 5, 2 і 4, 3 і 3. Згодом завдання можна ускладнити, запропонувавши дитині вставляти у віконця пропущені в довільному порядку числа. 
Можна також проводити варіативні вправи. Наприклад, домальовувати квіткам певну кількість пелюсток чи жучкам потрібну кількість лапок. Щоб урізноманітнити завдання, доцільно пропонувати певні історії чи загадки на кшталт поданої у прикладі. 

8 павучків, які мають по 8 ніжок, купили собі чобітки. Взуй намальованих павучків, але так, щоб у кожного вони були двох кольорів, і щоб не було однакових варіантів.

Навчіть писати цифри
Навчаючи дошкільника писати цифри, слід пам’ятати, що це завдання для дитини дошкільного віку — доволі складне. Тому спершу слід запропонувати дитині услід за дорослим «написати» цифру в повітрі, зліпити з пластиліну, викласти з паличок, ниткою тощо. Відтак зобразити її кілька разів великою на нелінованому папері, і лише потім у великій клітинці, у меншій і, нарешті, у звичайній. Ефективним є написання цифр пальцем на піску або манній крупі, насипаній у невисоку коробку, або мокрим пальцем на дошці. 
Під час занять у класі чи групі можна запрошувати до дошки групи дітей по шість-вісім осіб, аби вони одночасно писали ту саму цифру. Після завершення роботи діти мають обрати ту цифру, яка написана найліпше. 

Варто звернути увагу дітей на те, що зазвичай цифри слід починати писати з правого верхнього кута клітинки, а з нього опускатися вниз на середину. Потрібно також підказати дошкільнику, що 1, 4 і 7, а ще 2 і 3 схожі за написанням. А вчитися писати цифри 3, 6, 8 та 9 легше, коли вже вмієш писати нуль: нулі слід спершу написати олівцем, а перелічені цифри вписувати всередину.

Проведіть асоціації
Іноді діти пишуть цифри 3, 5, 6 та 9 у дзеркальному відображенні. Щоб вони навчился писати правильно, варто давати їм рядок написаних цифр і пропонувати обвести їх різними кольорами, тобто писати по написаному. Також можна пропонувати знайти та викреслити неправильно написані цифри. 
Найчастіше діти плутають цифри 6 і 9. Аби дошкільникам легше було їх розрізняти, дорослим слід будувати асоціативні ряди — порівнювати цифри з добре відомими дітям предметами. Так, приміром 6 — це замочок, що висить та тримається за верхню дужку, а 9 висить на цвяшку, тримаючись кільцем. Щоб діти ліпше це запам’ятали, цифри слід намалювати. Потім варто дати завдання «повісити»/намалювати замочки-шістки на двері, а дев’ятки — на цвяшки. Доцільно пропонувати дошкільникам підписувати цифрами 6 чи 9 відповідну кількість зображених предметів. 
Під час вивчення цифр діти мають визначати, на що схожа та чи та цифра, а також відшукати вже відомі цифри на запропонованих малюнках. Так, приміром, крила намальованого метелика чи вушко й щока тигреняти схожі на трійки; лебідь з круглою голівкою та витягнутою шийкою приховує в собі двійку; квітка без серединки може бути складеною з вісімок. 
Варто намагатися зробити процес навчання творчим та цікавим, адже тоді дошкільники ліпше запам’ятовуватимуть числовий ряд, цифри та досягатимуть успіхів у лічбі. 

 Вихователь Здоровенко В.С. показала декілька цікавих математичних ігор

ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНІ ІГРИ ДЛЯ ДІТЕЙ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП

Назва	Мета	Хід гри
Логіко-математична вправа «Місто»	-       вправляти в умінні розрізняти й називати геометричні фігури, -       порівнювати їх висоту закріплювати поняття «висота предмета»	Вихователь пропонує дітям створити математичне місто, у якому мешкатимуть геометричні фігури. Діти обирають один зі способів групування будинків: за кольором, за розміром — вулиці великих, маленьких і середніх фігур; за формою — квадратна, кругла, трикутна, прямокутна вулиці. На будинки наклеюють папірці з номерами і відповідно до них розміщують будинки на вулицях. Відтак розселяють мешканців. Можна за допомогою символів намалювати «адресу» певного будинку. Наприклад, круглий червоний маленький будинок, аби мешканці міста могли ходити одне до одного в гості
Логіко-математична вправа «Віршовані задачі»	-  вправляти в умінні виконувати усні обчислення -  удосконалювати навички лічби розвивати увагу, логічне мислення	Діти відгадують загадки: 1. В’яже бабуся-лисиця Трьом онукам рукавиці. «Подарую вам, онуки, Рукавичок по дві штуки, Бережіть, не загубіть!». Скільки всіх? Перелічіть! 2. Мчать на санчатах Четверо малят. Троє з них дівчата, Скільки ж тут хлоп’ят? 3. Ось сніжинка і ялинка, Ще ялинка і сніжинка. Скільки є усіх ялинок? Скільки всього є сніжинок? 4. Горобець і три синиці Всі летять до годівниці. Скільки птахів, підкажіть, Будуть вдячні за обід? 5. На сніжку біля хати Метушаться цуценята. Двоє білих, наче сніг, Троє чорних. Скільки всіх?
Логіко-математична вправа «Чарівна павутина»	-  закріплювати знання цифр і літер, -  вправляти в орієнтуванні у просторі -  розвивати логічне мислення	Вихователь: «У казковому лісі живе Павук, який плете свою Чарівну Павутину. Ми можемо сплести на цій павутині свої фігури, якщо з’єднаємо точки за кодом (шифром). Потрібно пам’ятати, що відлік починається від центру «павутини», а кожна з ліній має своє «ім’я» (буква)». Діти отримують аркуші із зображеною схемою та код руху, а відтак знаходять на «павутині» відповідні точки і з’єднують їх по порядку. Наприклад: А2 – У4 – О2 – В4 – Ж2 – К4 – М2 – С4 – А2. На одній «павутині» можна виконати два завдання різними кольорами.